«Холерні бунти», міські, селянські і солдатські антикріпосницькі хвилювання в Росії в 1830—31 під час епідемії холери. Приводом для них послужили заходи царського уряду: карантини, озброєні кордони, заборони пересувань. Під впливом чуток про навмисне отруєння урядовцями і лікарями простих людей збуджені натовпи громили поліцейські управління і казенні лікарні, вбивали ненависних чиновників офіцерів, дворян-поміщиків. У листопаді 1830 в Тамбові повсталі городяни напали на губернатора; їх удалося усмирити лише регулярними військами. У червні 1831 стався «бунт» на Сінній площі в Петербурзі, де робітники, ремісники, дворові розганяли гвардійськими частинами, посиленими артилерією. Особливо гострий характер хвилювання прийняли в Севастополі (див. Севастопольське повстання 1830 ) і в військових поселеннях Новгородської губернії, де повстанці створили свій суд, виборні комітети з солдатів і унтер-офіцерів, вели агітацію серед кріпосних селян. «Х. б.» були жорстоко пригнічені царським урядом.
Літ.: Гессен С. Я., «Холерні бунти» (1830—1832), М., 1932; Дубасов І. І., Тамбовська холерна смута в 1830—1831 рр., «Історичний вісник», 1887 № 9.
