«Робітниця»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Робітниця»

«Робітниця», щомісячний суспільно-політичний і літературно-художній журнал для жінок; виходить у видавництві «Правда» (Москва); заснований за ініціативою Ст І. Леніна, 1-й номер вийшов 23 лютого (8 березня) 1914 в Петербурзі накладом 12 тис. екз.(екземпляр) «Р.» була першим більшовицьким масовим легальним журналом, що ставив своєю за мету захист інтересів жіночого робочого руху. У створенні «Р.» брали участь і в різний час були членами редакції А. І. Ульянова-Елізарова, Н. До. Крупськая, І. Ф. Арманд, А. Ст Артюхина, Ст М. Велічкина, Ф. І. Драбкина, А. М. Коллонтай, П. Ф. Куделлі, З. І. Ліліна, Л. Р. Менжінськая, До. І. Миколаєва, Е. Ф. Розміровіч, До. Н. Самойлова, Л. Н. Сталь і ін. У 1914 вийшло 7 номерів, з них 3 були конфісковані поліцією; 26 червня (9 липня) видання припинене із-за поліцейських переслідувань. Відновлено 10 (23) травня 1917 як щотижневий журнал ЦК РСДРП (б); до 26 січня (8 лютого) 1918 вийшло 13 номерів; наклад 30—43 тис. екз.(екземпляр) У 5-м-коді номері була надрукована стаття Леніна чи «Є дорога до справедливого світу?», у 7-м-коді номері — «Три кризи». Журнал зіграв значну роль в політичній освіті жінок-робітниць, в об'єднанні їх під прапором партії, в пропаганді ленінських ідей соціалістичної революції. Після Жовтневої революції 1917 «Р.» брала участь в скликанні загальноміської конференції Петрограду і підготовці 1-го Всеросійського. з'їзду робітниць (1918). У зв'язку з труднощами періоду Громадянської війни 1918—20 видання було тимчасово припинене; з січня 1923 поновилося в Москві.

  «Р.» проводить велику роботу по ідейно-політичному вихованню сов.(радянський) жінок і залученню їх до активної участі в державному і суспільному житті, будівництві комунізму; по пропаганді пролетарського інтернаціоналізму і міжнародної солідарності трудящих в боротьбі проти імперіалізму за соціальну справедливість, розкріпачення жінок, за мир у всьому світі. Наклад (1974) 12,6 млн. екз.(екземпляр) Журнал нагороджений орденом Леніна (1964) і орденом Трудового Червоного Прапора (1933).

  Літ.: Більшовицький друк. Сб. матеріалів, ст 3—4, М., 1960—61; Завжди з Вами. До 50-ліття журналу «Робітниця», М., 1964.

  Ст С. Вавіліна.