Робочі будинки (англ. Workhouses), особливі притулки для бідняків в Англії 17—19 вв.(століття), умови життя в яких мало відрізнялися від тюремних. Спочатку Р. д. знаходилися у веденні місцевих приходів; проте із зростанням пауперизму в ході промислового перевороту система Р. д. була централізована (закон 1834). У Р. д. у примусовому порядку поміщалися ті, що все звернулися до суспільної допомоги. Загроза приміщення в Р. д. заставляла багато бідняків погоджуватися на будь-які умови роботи на фабриках, що дозволяло підприємцям знижувати зарплату. Народ, що називав Р. д. «бастіліямі для бідних», часто перешкоджав їх створенню і руйнував ті, що вже існували. Чартисти включили вимогу їх ліквідації в петицію 1842. У зв'язку з розвитком соціального (в т.ч. пенсійного) забезпечення в 20 ст система Р. д. зжила себе; Р. д. фактично перетворилися на будинки для старезних і інвалідів.
Літ.: Енгельс Ф., Положення робочого класу в Англії, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 2; Мортон А. Л. і Тейт Дж., Історія англійського робочого руху (1770—1920), пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1959.
