Работнов Юрій
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Работнов Юрій

Работнов Юрій [11(24) .2.1914, Нижній Новгород, нині Гіркий], радянський учений в області механіки, академік АН(Академія наук) СРСР (1958; член-кореспондент 1953). Член КПРС з 1951. Закінчив МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1935). У 1935—41 і 1943—47 викладав в Московському енергетичному інституті. У 1941—43 співробітник Всесоюзного електротехнічного інституту, в 1947—57 працював в інституті механіки АН(Академія наук) СРСР, в 1958—65 в інституті гідродинаміки Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР. Професор механіко-математичного факультету МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) з 1947. Основні праці по теорії оболонок, теорії повзучості і пластичності, механіці руйнування, динаміці пластичних середовищ. Побудував клас спеціальних операторів, вживаних в теорії в'язкопружності. Досліджував механізм процесу тривалого руйнування в агресивній середовищу, а також при високих температурах. Створив установки для вивчення повзучості матеріалів. Роботи Р. по теорії повзучості використовують при розрахунку дисків і роторів турбін і дослідженнях пускових режимів турбін і компресорів. Нагороджений орденом Жовтневої Революції, 2 ін. орденами, а також медалями.

  Соч.: Опір матеріалів, [М.], 1950; Повзучість елементів конструкцій, М., 1966.

Ю. Н. Работнов.