«Прогноз», найменування серії сов.(радянський) спеціалізованих штучних супутників Землі (ІСЗ) — сонячних обсерваторій, призначених для вивчення процесів сонячної активності, їх впливу на міжпланетне середовище і магнітосферу Землі. Перший «П.» запущений 14 квітня 1972, «П.-2» — 29 червня 1972, «П.-3»—15 лютого 1973. Виведення «П.» на високоеліптичну орбіту з максимальною відстанню (у апогеї) 200 тис. км. і мінімальним відстанню (у перигеї) 550 км. здійснювався з проміжної орбіти ІСЗ(штучний супутник Землі). Маса «П.» 845 кг В герметичному корпусі «П.» розміщені наукові прилади, апаратура комплексу радіотелеметрії, систем терморегулювання, енергоживлення, сонячної орієнтації. Частина наукової і бортової апаратури змонтована на зовнішній поверхні корпусу. Наукова апаратура призначена для дослідження корпускулярного, гамма- і рентгенівського випромінювання Сонця, потоків сонячної плазми і їх взаємодії з магнітосферою Землі, а також для вивчення магнітних полів в навколоземному космічному просторі. Частина приладів разом з супутником постійно орієнтовані на Сонці. На «П.-2» відповідно до програми радянсько-французької співпраці в освоєнні і дослідженні космічного простору встановлювалася французька апаратура для вивчення сонячного вітру, зовнішніх областей магнітосфери, гамма-випромінювання Сонця і пошуку нейтронів сонячного походження. Дослідження всіх три «П.» здійснювалися за єдиною програмою; перший і другий «П.» працювали одночасно. Тривалість активного існування «П.» понад 1 рік.
