«Перестраховки договір» 1887, неофіційна назва таємного договору між Росією і Німеччиною, підписаного в Берліні 6(18) червня статс-секретарем німецького відомства закордонних справ Х. Бісмарком і російським послом П. А. Шуваловим, в тому ж місяці ратифікований обома сторонами. Загострення австро-російських протиріч на Балканах в 1885—1887 зробило неможливим продовження «Союзу три імператорів», у зв'язку з чим відпадали всякі зобов'язання Росії в разі виникнення німецького для франко конфлікту. Тому німецький канцлер О. Бісмарк, спираючись на союз з Австро-Угорщиною і Італією, направлений проти Росії і Франції, вирішив «перестрахуватися» угодою з Росією і запобігти її зближенню з Францією. Для Росії «П. д.» був важливий в умовах загострення відносин з Великобританією із-за Середньої Азії і Близького Сходу. Переговори відбувалися в Берліні в два етапи (січень і травень 1887). По «П. д.» кожна сторона зобов'язалася зберігати доброзичливий нейтралітет в разі війни ін. сторони з будь-якою третьою великою державою, окрім випадків нападу Німеччини на Францію або Росії на Австро-Угорщину (ст. 1). Німеччина визнавала права, «історично придбані Росією на Балканському півострові, особливо законність її переважаючого і вирішального впливу в Болгарії і Східній Румелії»; обидві держави зобов'язалися не допускати територіальних змін на Балканському півострові без попередньої угоди між собою (ст. 2); обидві сторони визнавали обов'язковість принципу закриття Босфорського і Дарданелльського проток для військових судів всіх націй (ст. 3). Ця стаття зобов'язала Німеччину у випадку, якщо Туреччина відступить від даного принципу в збиток Росії, разом з останньою заявити Туреччині, що вони вважають такими, що її позбулася «переваг територіальної недоторканості, забезпечених їй Берлінським трактатом». У протоколі, прикладеному до «П. д.», Німеччина зобов'язалася подати дипломатичну підтримку Росії у випадку, якщо остання буде вимушена «перейняти на себе захист входу в Чорне море». Термін дії «П. д.» витік в 1890. Новий німецький уряд канцлера Л. Капріві, опасаючись, що «П. д.» утруднить зближення Німеччини, що намічалося, з Великобританією і подальше зміцнення союзу з Австро-Угорщиною, відмовилося від відновлення «П. д.».
Публ.: Сб. договорів Росії з іншими державами, 1856—1917, [М.], 1952.
