«Одіссея»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Одіссея»

«Одіссея» (поема про мандри Одіссея ), древньо-грецька епічна поема, разом з «Іліадой» приписувана Гомеру . Закінчена декілька пізніше за «Іліади», «Про.» примикає до неї, не складаючи, проте, її прямого продовження. «О.» написана також гекзаметром і розділена пізнішими античними видавцями на 24 книги. На відміну від героїчної тематики «Іліади», «Про.» містить переважно побутовий і казковий матеріал; в образі героя виділяються розумові і етичні якості. Героєм широко поширеного в світовому фольклорі сюжету про мужа, що повертається після довгих поневірянь невпізнанним на батьківщину до дня нового весілля своєї дружини, є тут учасник троянського походу Одіссей. З цим сюжетом переплетена в «Про.» частина ін. сюжету — про сина, що розшукує батька. Соціально-політичні і ідеологічні процеси становлення в Греції античного рабовласницького суспільства і держави відбилися в «Про.» на своєму початковому етапі (про теорії виникнення «Про.» див.(дивися) Гомерівське питання ). У античності «Про.» цінувалася нижче за «Іліади», проте разом з нею служила основою виховання. «О.», як і «Іліада», дала матеріал теоріям епосу в І. Ст Гете, Ф. Шиллера, Ст Гумбольдта. Російські переведення «Про.» у прозі з'являються з кінця 18 в.; віршоване переведення В. А. Жуковського — в 1849. Сучасне поетичне переведення «Про.» належить В. В. Вересаєву (опублікований посмертно в 1953).

загрузка...

  Ізд.: Homeri carmina, rec. A. Ludwich, pt 2 — Homeri Odyssea, v. 1—2, Lipsiae, 1889—1891; The Odyssey of Homer, ed. by W. B. Stanford, 2 ed., v. 1—2, L. — N. Y., 1959 (з коментарем); у русявий.(російський) пер.(переведення) — Гомер, Одіссея, М., 1953.

  Літ.: Егунов А. Н., Гомер в російських переведеннях XVIII—XIX вв.(століття), М. — Л., 1964; Merkelbach R., Untersuchungen zur Odyssee, Münch., 1951; Page D. L., The Homeric Odyssey, Oxf., 1955; Stanford W. B., The Ulysses theme, 2 ed., Oxf., 1963; Finley M. I., The world of Odysseus, N. Y., 1965.

«Одіссея» (Москва — Ленінград, 1935). Ілл. П. А. Шиллінговського.