«Іліада» (Iliás), старогрецька епічна поема про Іліоне (Троє), що приписується Гомеру (див. Гомерівське питання ). У сучасному антіковеденії прийнято вважати, що «І.» виникла в 9—8 вв.(століття) до н.е.(наша ера) в грецьких іонійських містах Малої Азії на основі віддань кріто-мікенськой епохи. Поема написана гекзаметром (близько 15 700 віршів), в 4—3 вв.(століття) розділена античним філологом Зенодотом Ефесським на 24 пісні. «І.» розповідає про героїчну облогу Трої багатоплемінним ахейським ополченням на чолі з мікенським вождем Агамемноном. Основні герої епосу — Ахілл, Менелай, Гектор і інші вожді. Через синкретизм епічної свідомості «І.» представляє світ цілісним, всесоїзмерімим, якісно одноманітним. На цьому ж підставі «І.» почиталася в давнину зведенням знань, джерелом філософії і поезії, зберігши нескороминущу художню і історичну цінність. Реальність значного числа історичних і географічних фактів епічної основи засвідчена археологічними розкопками, початими Г. Шліманом . З кінця 18 ст «І.» неодноразово перекладалася російською мовою; розміром оригіналу — вперше Н. І. Гнедічем (1829).
Ізд.: Homeri carmina, rec. A. Ludwich, t. 1 — Homeri Ilias, Lipsiae, 1902—07; The Iliad, ed. W. Leaf, 2 ed., L., 1900—02; Homeri opera, rec. D. B. Monro and T. W. Allen, 2 ed., v. 1—2, Oxf.. 1908; Homerus Iliade, ed. P. Mazon, t. 1—4, P., 1937—38; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Іліада. Пер. Н. І. Гнедіча, М., 1960.
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Про мистецтво, т. 1, М., 1967; Тройський І. М., Проблеми гомерівського епосу, в кн.: Гомер. Іліада пер.(переведення) Н. І. Гнедіча, М. — Л., 1935; Цукровий Н. Л., Іліада..., Архангельськ, 1957; Лосев А. Ф., Гомер, М., 1960; Маркиш С., Гомер і його поеми, М., 1962; Wilamowitz-möllendorff U., Die Ilias und Homer, 2 Aufl., B., 1920; Schadewaldt W., Von Homers Welt und Werk, 2 Aufl., Stuttg., 1951; Bowra C. M., Heroic poetry, L., 1952.
