«Народна хартія» («People''s Charter»), основний програмний документ чартизму. Складена керівниками Лондонській асоціації робітників (В. Ловеттом і ін.); опублікована 8 травня 1838. «Н. х.» передбачала загальне виборче право для чоловіків (з 21 року), щорік обирані парламенти винагороду депутатам, таємне голосування, рівні виборчі округи, відміну імуществ, цензу. Проведення «Н. х.» у Великобританії, велика частина населення якої складав робочий клас, за наявності у нього бойовій політичній організації об'єктивно відкривало пролетаріату дорога до влади. Проте самі чартисти тлумачили «Н. х.» по-різному. Революційне крило розглядало «Н. х.» як засіб знищення класового панування буржуазії і соціального звільнення трудящих; найбільш передові діячі чартизму (Е. Джонс і ін.) доповнили в 1851 «Н. х.» рядом соціалістичних вимог. Течія (у тому числі і сам Ловетт) реформіста тлумачила «Н. х.» у дусі дрібнобуржуазних демократичних ідеалів.
Публ. у кн.: Слоссон П. Ст, рух Чартиста і причини його занепаду, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1923.
