«Масове дійство» , видовище, що театралізується, в якому беруть участь великі маси народу (виконавці і глядачі). «М-код. д.» проводяться зазвичай просто неба — на площах, вулицях, в парках, на стадіонах. Яскраві зразки народних видовищ створила Древня Греція (свята, змагання, ігри — олімпійські, піфійськие та інші). Витоки «М-коду. д.» сходять до середньовічних містерій. У Англії в 17 столітті влаштовувалося травневе свято, що театралізувалося, основою якого стала гра про легендарного народного героя Робін Гуде. Під час Великої французької революції з'явилися агітаційні, пройняті революційним пафосом масові вистави. 14 липня 1790 в святі на Марсовому полі брали участь представники 83 департаментів.
В Росії «М-коду. д.» спочатку були пов'язані з сільськими святами і народною творчістю. У 15—16 століттях вони стали частиною церковного богослужіння. Нові монументальні форми народного масового свята виникли після Жовтневої революції 1917. У 1918—21 були здійснені масштабні вистави: «Дійство про III Інтернаціонал», «Містерія звільненої праці», «До світової комуни», «Узяття Зимового палацу» (все в Петрограді), «Боротьба праці і капіталу» (Іркутськ). Постановники цих «М-кодів. д.» — найбільші радянські режисери Н. Ст Петров, До. А. Марджанов, Н. П. Охлопков та інші. У подальші роки великого поширення набули тематичні масові вистави на стадіонах. У 1957 в дні 6-го Міжнародного фестивалю молоді і студентів в Москві проводилися урочиста церемонія відкриття фестивалю на стадіоні і завершальне вистава-мітинг на Манежній площі. У 1961 в Севастополі було показано масову виставу «Пролог» про оборону Севастополя в 1854—55, в якому відтворювалися також найважливіші епізоди боїв міста-героя під час Великої Вітчизняної війни 1941—45.
Літ.: Луначарський А. Ст, Про народні свята, в його книзі: Театр і революція, М., 1924, с. 63—67; Історія радянського театру, т. 1, Л., 1933, с. 264—90.
