«Київська казатчина» (козаччина), антикріпосницький масовий селянський рух на Україні навесні 1855. Обнародування царського маніфесту про заклик ополченців для участі в Кримській війні 1853—56 сприяло поширенню серед селян слуху про те, що запис в ополчення (в козаки) звільнить їх від кріпосної залежності. Селяни, вимагаючи поголовного запису в козаки, припинили виконання панщинних робіт. Хвилювання охопили 9 повітів (з 12) Київської губернії. Хоча в час «До. к.» в окремих селах і містечках з'явилися свої ватажки (селяни І. і Н. Бернацкие, Я. Ромоновський і т. д.) рух в цілому залишався стихійним. Проти селян були послані значні військові сили. Селяни сів Бикова веслування, Березна, Альтанка, Ситники, містечок Корсунь, Таганча чинили наполегливий опір. Було убито близько 60 чоловік, більше 100 чоловік поранено.
Літ.: Селянський рух в Росії в 1850—1856. Сб. док-тов, М., 1962; Лінков Я. І.. Нариси історії селянського руху в Росії в 1825—1861 рр., М-код 19-52; Шамрай С., Київська казаччина 1855 р.. До., 1928; Гуржiй I. О., Боротьба селян i робiтникiв Україні проті феодально-крiпосніцького гнiту (з 80-х poкiв XVIII ст. до 1861 р.), До., 1958.
