«Кароліна»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Кароліна»

«Кароліна», загальногерманське кримінально-судове укладення, складене в 1532. Названо по імені імператора Карла V. Окрім герм.(німецький) звичайного права (особливо Бамбергського кримінального укладення 1507), джерелами для складання «До.» послужили положення, запозичені з римського права, і деякі італійські правові встановлення. Прагнучи до уніфікації герм.(німецький) права, «До.» враховувала партікулярістськие тенденції окремих німецьких земель; її значення як загальногерманського закону зменшувалося обмовкою про те, що зберігаються відвічні, успадковані і правомірні звичаї, тобто привілею князів і феодальних станів.

  Як і «криваве законодавство» у Великобританії, переслідує крестьян-пауперов: злісних бродяг, — сказано в «До.», — «... повинно зрадити страті..., як тільки вони попадуть у в'язницю, незважаючи на те, що вони не зробили якого-небудь іншого діяння» («Кароліна», А.-А., 1967, с. 191—92). Основний вміст «До.» складають процесуальні норми; в той же час До. визначає широкий круг караних діянь (державні злочини, релігійні, чисто кримінальні і ін.).

  Дається тлумачення таких кримінально-правових понять, як співучасть, замах, пособництво.

  Видана через 7 років після Селянської війни в Германії, «До.» поклала в основу кримінальної політики майже безмежну жорстокість. За державних, релігійних, майнових і багато ін. злочину передбачалися спалювання, четвертування, колесування, повішення, втопило, поховання живцем, волочіння до місця страти, терзання розжареними щипцями, відсікання руки і т.д. Суддівський розсуд не був зв'язаний нічим істотним; допит під тортурами визнавався звичайною формою слідства.

  «До.» зробила великий вплив на герм.(німецький) «партикулярне» законодавство: у одних землях вона просто перевидавалася як діє тут права, в інших — доповнювалася і виправлялася. «До.» діяла до кінця 18 ст

  Літ.: «Кароліна». Пер. з средневерхнегерм., предісл.(передмова) і прімеч. С. Я. Булатова, А.-А., 1967.

  З. М. Черніловський.