«Забайкальський робітник», одна із старих більшовицьких газет, нині орган Читинського обкому КПРС і обласної Ради депутатів трудящих. Виходила з 7 грудня 1905 по 22 березня 1906 як орган Читинського комітету РСДРП. Засновник і редактор Ст До. Курнатовський. Членами редакції були І. Ст Бабусине, Н. Н. Баранський, М. До. Ветошкин, А. А. Костюшко-Валюжаніч. Вийшло 8 номерів накладом 8—10 тис. екземплярів. В дні Читинського озброєного повстання 1905 №№ 1—5 друкувалися в державній друкарні №№ 6—8 — в підпільній. Газета проводила ленінські ідеї, користувалася матеріалами центральних більшовицьких газет. У №2 «З. р.» була передрукована з газети «Нове життя» стаття В. І. Леніна «Вмираюче самодержавство і нові органи народної влади». З березня 1917 видання поновилося як орган Читинського, потім обласного комітету РСДРП (об'єднаного), потім обласного комітету РСДРП (інтернаціоналістів). З березня 1918 орган Забайкальського комітету РКП (б). Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора (1956). Наклад (1971) 130 тис. екземплярів.
