«Грешема закон», сформульований англійським державним діячем і фінансистом 16 ст Т. Грешемом (Т. Gresham) економічний закон, що свідчить: «гірші гроші витісняють із звернення кращі». Фактично це положення було відоме до нього, оскільки було відмічено, що при зверненні монет однакової номінальної гідності, але що володіють різною вартістю, функцію засобу звернення виконують неповноцінні монети, а повноцінні вирушають з сфери звернення — їх перетворюють на скарби, переплавляють в злитки або вивозять за кордон. Цей закон по відношенню до металевих грошей ще в 1526 сформулював Н. Коперник. Всесторонній науковий аналіз явища, зафіксованого в «Г. з.», дан марксистською теорією грошей (див. До. Маркс, «До критики політичної економії», а також «Капітал», т. 1, гл.(глав) 3).
Дія «Г. з.» типово для біметалізму, коли при встановленому згідно із законом співвідношенні вартостей золота і срібла (наприклад, 1 : 15) вільно чеканяться з металу приватних осіб як золоті, так і срібні монети відповідної ваги, що мають однакову платіжну силу за номіналом. При падінні ринкової вартості срібла, наприклад до співвідношення 1:20, стає вигідним розплачуватися виключно срібними монетами. «Г. з.» діє також при інфляція, коли у зв'язку із знеціненням паперових грошей унаслідок їх надмірного випуску золоті і срібні монети приховуються населенням, а в обігу зазвичай залишаються паперові гроші.
