«Божий світ» (pax Dei), обов'язкове припинення на порівняно тривалий термін (до 3 років) військових дій в тій або іншій країні (області) Західної Європи, що наказує католицькою церквою в кінці 10—12 вв.(століття) Вперше був проголошений у Франції в кінці 10 ст Клюнійським монастирем; на французьких маєткових соборах 11 ст (1027, 1041 і ін.) було детально розроблено правила дотримання «Б. м.». У 11 ст він незрідка практикувався і в ряду інших західноєвропейських держав. Клермонський собор 1095 за наполяганням папи Урбана II розглянув і знов затвердив умови «Б. м.» як обов'язкові для всіх християн. З 1179 «Би. м.» став канонічним встановленням католицької церкви. Вводячи «Б. м.», вона прагнула ліквідовувати або хоч би ослабити феодальні усобиці, що наносили особливу утрату недостатньо захищеному церковному землеволодінню, перешкоджали розвитку торгівлі і паломництва — важливим джерелам її доходів. Постанови про «Б. м.» включали вимоги недоторканості (і в період військових дій) кліриків, ченців, паломників, жінок, а також будівель церков, монастирів, млинів, знарядь землеробської праці, тяглової худоби. Не дивлячись на суворість кари за порушення «Б. м.» (штрафи, конфіскація майна, тілесні покарання, відлучення), в умовах феодальної роздробленості, що породжувала приватні війни, «Би. м.» постійно порушувався. Процес централізації феодальних держав поклав цим війнам, відповідно церква перестала удаватися до проголошення «Б. м.». Різновидом «Би. м.» було «Боже перемир'я» (treuga Dei), яке зобов'язало припиняти військові дії на декілька днів в тиждень: зазвичай з вечора середовища або суботи до ранку понеділка і під час великих церковних свят.
