«Альмагест» [араб. аль-Маджісті (латінізір. Almagestum), від греч.(грецький) Megiste Syntaxis — «Велика побудова»], назва основного астрономічного вигадування античності, написаного в середині 2 ст александрійцем Клавдієм Птолемеєм . «А.» складається з 13 книг. У них містяться тригонометрія разом з таблицею хорд, сферична астрономія, теорія видимого руху Сонця теорія руху Луни, екліптичні координати зірок, теорія видимого руху планет по довготі і широті, зоряний каталог Гиппарха, розширений Птолемеєм більш ніж до 1000 зірок. У «А.» викладена перша математична модель системи світу (т.з. геоцентрична система світу ) , що дозволила передобчислювати положення планет з небаченою тоді точністю (до 10’). Математичний апарат «А.» був використаний Н. Коперником для скинення геоцентричної системи. Перші друкарські видання «А.» вийшли у Венеції в 1515 (на лат.(латинський) яз.(мова)) і в Базелі в 1538 (на греч.(грецький) яз.(мова)).
