цюріхсько-лондонські угоди 1959, поміщені прем'єр-міністрами Греції і Туреччини 11 лютого (у Цюріху), прем'єр-міністрами Великобританії, Греції, Туреччини і представниками грецької і турецької общин Кіпру 19 лютого (у Лондоні). Лягли в основу конституції незалежної Республіки Кіпр. За умовами Ц.-л. с. Великобританія зберегла на острові свої військової бази на території 99 кв. миль, а також право використовувати територіальні води і повітря простір Кіпру у військових цілях; кіпрському народові були нав'язані в рамках Ц.-л. с. «договір про союз», на підставі якого на острові були розміщені контингенти грецьких і турецьких військ, і «договір про гарантії», що фактично надав країнам-гарантам (Великобританії, Греції і Туреччині) право втручання у внутрішні справи Республіки Кіпр.
Ц.-л. с., країни, що серйозно обмежили суверенітет, привели згодом до загострення відносин між грецькою і турецькою общинами Кіпру. Вони викликали ряд внутрішньополітичних криз на Кіпрі і криз в греко-турецьких стосунках. Демократичні сили Кіпру виступають за вирішення проблем, створених Ц.-л. с., самими кіпріотами і вимагають припинення втручання іноземних держав в справи Кіпру.
