Сейсморазведочная станція
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сейсморазведочная станція

станція Сейсморазведочная, сейсмічна станція, сейсмостанція, пересувна польова лабораторія, вживана при сейсмічній розвідці для здобуття польових сейсмограм. Зазвичай містить 24—48, рідше 6—12 або 22—96, інколи до 700 однотипних каналів, призначених для перетворення і реєстрації коливань (сигналів), що поступають від сейсмопріємников, кожен канал має пристрої для посилення, фільтрації і регулювання рівня проходящих сигналів. Реєстрацію коливань виробляють в багатоканальних магнітних реєстраторах (у аналоговій або цифровій формі). На магнітну стрічку записують відмітку моменту збудження хвилі в джерелі, періодичні сигнали відліку часу, коефіцієнт посилення каналу і др.; одночасно запис ведеться у візуальній формі (на фото- або термобумаге). Інколи для відтворення і перетворення первинних польових записів на С. с. встановлюють невелику ЕОМ(електронна обчислювальна машина) («польові мініцентри»).

  С. с. вмонтовують на автомашині, усюдиході, судні і т. д. (портативні С. с. можна переносити уручну); джерелом живлення служать акумулятори. С. с. розрізняються способом запису (аналогова або цифрова), числом каналів, смугою частот коливань, що пропускаються, максимальною тривалістю часу реєстрації. Для вивчення малих глибин (до 15—20 м-коду) застосовують С. с. з 2—6 каналами і візуальною реєстрацією коливань. Особливі типи С. с. застосовують при сейсмічному каротажі .

 

  Літ.: Полшков М. До., Теорія аналогової і цифрової сейсморазведочной апаратури, М., 1973.

  І. І. Гурвіч.