Політехнічний інститут Горького
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Політехнічний інститут Горького

політехнічний інститут Горького ім. А. А. Жданова, один з найбільших вузів Поволжья, в м. Горькому. Готує інженерів для різних галузей промисловості, транспорту і зв'язку. Заснований в 1930 як індустріальний інститут Горького на базі механико-машинобудівного і химіко-технологічного інститутів Горьких, в 1950 перейменований в політехнічний. У інституті (1971): факультети — механічний, машинобудівний, металургійний кораблебудівний, електротехнічний, радіотехнічний, химіко-технологічній, фізико-технічний, 4 вечірніх, 2 заочних; аспірантура; 55 кафедр; 198 учбових і 3 научно-ісследовательських лабораторії, учбово-дослідний завод. У бібліотеці інституту понад 700 тис. томів.

  В 1970/71 навчальному році в інституті виучувалося понад 14 тис. студентів, працювало ок. 900 викладачів, у тому числі 32 професори і доктори наук, 260 кандидатів наук і доцентів. Широку популярність здобули наукові школи професорів Я. Н. Марковича, А. Ст Верховського, Д.В. Агєєва, А. А. Рижікова.

  Видаються «Праці» (у 1935—50 — «Праці індустріального інституту Горького»). За роки існування інститут підготував ок. 29 тис. фахівців.

  М. П. Тузів.