університет Горького ім. Н. І. Лобачевського, заснований в Н. Новгороде декретом, підписаним В. І. Леніним 25 червня 1918. У 1930 реорганізований в механико-машинобудівній, химіко-технологічній, інженерно-будівельний, сільськогосподарський, медичний і педагогічний інститути. У 1931 відновлений у складі фізико-математичного, біологічного, хімічного факультетів. У 1956 Р. в. привласнено ім'я Н. І. Лобачевського. У складі університету (1971): 7 факультетів — механіко-математичний, радіофізичний, обчислювальної математики і кібернетики, хімічний, біологічний, історико-філологічний, промислово-економічний; вечірнє і заочне відділення; аспірантура; 3 научно-ісследовательських інституту — фізико-технічний, хімічний, прикладної математики і кібернетики; 59 кафедр, 3 научно-ісследовательських лабораторії; ботанічний сад, біологічна і широтна станції, зоологічний музей, бібліотека (ок. 1,1 млн. томів). У 1970/71 навчальному році виучувалося понад 10 тис. студентів, працювало ок. 1300 викладачів і наукові співробітники, в т.ч.(у тому числі) 2 академіки, один член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР, 35 професорів і докторів наук, 350 доцентів і кандидатів наук. З університетом пов'язана діяльність відомих учених: фізиків А. А. Андронова, Ст Л. Гинзбурга, кристалографа Н. Ст Белова, хіміка Р. А. Разуваєва, генетика С. С. Четверікова, історика С. І. Архангельського і ін. Університет видає (з 1958) журнал «Радіофізика» («Вісті вищих учбових закладів»), «Вчені записки» (з 1935). За роки існування університет підготував ок. 21 тис. фахівців.
