повстання Наньчанськоє 1927, організоване Комуністичною партією Китаю (КПК) озброєний виступ частин національно-революційної армії проти контрреволюційної гоміньдановськой влади; будучи одним з ар'єргардних боїв Революції 1925—27, воно одночасно поклало початок новому періоду в історії КПК — періоду громадянської війни з гоміньданом. Почалося 1 серпня в м. Наньчан. У революційний комітет поряд з членами КПК були включені Сун Цин-лін і ін. ліві гоміньдановци. Керівництво Н. ст здійснювали фронтовий комітет КПК (секретар Чжоу Ень-гавкіт) і військове командування (Хе Місяців, Е Тваней, Лю Бо-чен, Чжу Де і ін.). Повстанці (близько 20 тис. бійців, з них 1400 комуністів) 1 серпня роззброїли гоміньдановський гарнізон Наньчана; 3—5 серпня вони виступили в похід на південь, маючи на меті відновлення революційні бази в Гуанчжоу. Після 50-денного маршу через східний Цзянси і західний Фуцзянь революційні війська вступили в район Чаочжоу — Шаньтоу (східний Гуандун). Тут вони були розбиті 29—30 вересня перевершуючими силами противника. Невелика частина повстанців пробилася в район селянського руху в східному Гуандуне (близько 1000 бійців Е Тіна) і до північного Гуандун, потім в південну Хунань і звідти — в гірський район на кордоні Хунані і Цзянси (близько 2000 бійців Чжу Де і 8000 селяни-повстанців з південної Хунані). Не дивлячись на поразку, Н. ст займає важливе місце в історії китайської революції: воно поклало початок створенню китайської Червоної армії. 1 серпня наголошується до КНР(Китайська Народна Республіка) як дня Народно-визвольної армії.
Літ.: Змоловши Н. А., Повстання в Нанчане і поході на Сватоу, «Революційний Схід», 1928 № 4—5; До 45-ліття повстання Наньчанського, «Проблеми Далекого Сходу», 1972 № 3.
