Гидратцеллюлозниє плівки
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гидратцеллюлозниє плівки

Гидратцеллюлозниє плівки , плівки, формовані з лужних розчинів ксантогенату целюлози (віскоза) або отримувані обмиленням готової ацетилцелюлозної плівки. Промисловість виробляє в основному Р. п. з віскози (т.з. целофан) целофановим, транспарітовим або сухим методами.

  Найбільш поширений целофановий метод. Він включає наступні стадії: здобуття віскози, формування, обробку і сушку плівки. Формування, а також подальші стадії проводять на одному агрегаті — плівковій машині. Віскозу через тарілчастий фільтр рівномірно подають в чавунну фільєру з щілиновидним отвором. З фільєри віскоза потрапляє в осадітельную ванну (суміш розчинів сульфату натрію і сірчаної кислоти), де і відбувається формування плівки. Після цього плівка проходить через послідовно розташовані ємкості (барки), в яких циркулюють розчини різних реагентів, призначених для обробки, фарбування пластифікації і промивання. Потім плівку сушать і змотують в рулони.

  Транспарітовий метод полягає у формуванні плівки віскози за допомогою розливного пристосування. Віскозу наносять на поверхню барабана, що обертається, діаметром близько 3 м-код , нижня частина якого занурена в осадітельную ванну. Після виходу з ванни плівка змотується з барабана і піддається тим же обробкам, що і при целофановому методі.

  Транспарітовий метод дозволяє отримувати плівку з високою мірою прозорості і без «смугастості» (штрихів). До недоліків методу відносять низьку продуктивність і технологічну скруту при виготовленні основного технологічного устаткування.

  Сухий метод називають також двохванним, т.к. коагуляцию ксантогенату проводять в повітряному середовищі, а обмилення — в розчинах кислот або органічних розчинниках. Віскозу подають тонким шаром на барабан, що обертається, де випаровується основна кількість вологи і утворюється плівка, яка підсушується на барабані різний час (залежно від її товщини). Потім плівку обмилюють, промивають гарячою водою і сушать.

  Р. п. нетоксичні, володіють низькими паро- і влагопроніцаємостью, а також високою стійкістю до дії жирів і мікроорганізмів. Р. п., отримана сухим способом, володіє високими еластичними властивостями. У мокрому стані міцність Р. п. знижується на 65—70%. Властивості Р. п. з віскози сильно залежать від способу здобуття.

  Модифікація проводиться з метою здобуття Р. п., що володіють більшою водостійкістю і зниженою паро- і влагопроніцаємостью. Крім того, модифікація полегшує переробку Р. п. у вироби методом теплової зварки і запобігає злипанню Р. п. при зберіганні в рулонах. Р. п. модифікують методами т.з. дублювання (нанесення на Р. п. іншого полімеру, наприклад поліетилену, в розплавленому стані) і лакування (нанесення іншого полімеру у вигляді лаку).

  Вживання. Лаковану плівку широко використовують як пакувальний матеріал для жирних м'ясо-молочних продуктів, очищених фруктів, кондитерських виробів, сигар і пр. Звичайна плівка використовується для упаковки нехарчових товарів, а також технічних продуктів.

  Літ.: Козлів П. Ст, Брагинський Р. І., Хімія і технологія полімерних плівок, М., 1965; Роговин З. А., Основи хімії і технології виробництва хімічних волокон, 3 видавництва, т. 1, М., 1964, с. 520.