мова Ассірії (новосирійський), загальна назва сучасних східно-арамійських діалектів (урмійський, саламасський, джилу, тіарі, мосульський і ін.), що належать до сім'ї семіто-хамітських мов. На А. я. говорять ассірійці (сирійці) в Ірані, Туреччині, Іраку і Сирії, а також переселенці з названих країн в СРСР і США. Урмійськоє прислівник ліг в основу літературного А. я., що сформувався в 40-х рр. 19 ст На нім створена преса, художня церковна і учбова література. А. я. по своїй структурі сильно відрізняється від загальносемітичного типа. Значні зміни під впливом навколишніх мов сталися на всіх рівнях: фонологічному, морфологічному, синтаксичному. Зникли деякі споконвічно семітичні фонеми, з'явилися нові. Поширилася гармонія голосних. Змінилася система відмінювання дієслова: видове відмінювання замінене тимчасовим. Як особисті дієслівні форми виступають віддієслівні імена (дієприкметники, інфінітиви). Синтетичні форми часто замінюються аналітичними. У лексиці велике місце займають іншомовні запозичення (тюркські, іранські, арабські).
Літ.: Юшманов Н. Ст, мова Ассірії і його лист, в кн.: Писемність і революція, сб.(збірка) 1, М-код.—Л., 1933; Церетелі До. Р., Сучасна мова Ассірії, М., 1964; його ж, Матеріали по арамійській діалектології, т. 1— Урмійський діалект, Тб., 1965; Калашев А., Руссько-айсорський і айсорсько-російський словник, Тіфліс, 1894: Friedrich J., Neusyrisches in Lateinschrift aus der Sowjetunion, «Zeitschrift der Deutschen Morgen-landischen Gesellschaft», 1959, Bd 109, Н. 1: М-код aclean A. J., A. dictionary of the dialects of vernacular Syriac, Oxr., 1901.
