мирний договір Бахчисараю 1681, договір строком на 20 років про перемир'я між Російською державою, Туреччиною і Кримським ханством, що завершив війни 70-х рр. 17 ст До Криму 26 серпня 1680 були направлені російські посли: резидент в Польщі Ст М. Тяпкин, дяк Н. М. Зотов (пісьмоводітель Чолобитного наказу, вихователь царевича Петра Олексійовича) і український писар С. Раковіч. Договір був поміщений в Бахчисараї 13 січня. Його умови: кордон між Росією і Туреччиною проходіт по Дніпру; міста Київ, Васильків, Тріполье, містечка Дідівщина і Радомишль залишаються за Росією. Туреччина визнає возз'єднання Лівобережної України і Києва з Росією, а запорізьких козаків — її підданими. Між Бугом і Дніпром створювалася нейтральна зона. Кримські татари отримували право на кочівлю і полювання в степах по берегах Дніпра і біля інших річок, а козаки і інше російське населення — право рибного лову в Дніпрі і його припливах, видобутку солі полювання і вільного плавання по Дніпру до Чорного моря.
Літ.: Повні збори законів, т. 2, СП(Збори постанов) Би, 1830 № 854, 864; Нариси історії СРСР, XVII ст, М., 1955, гл.(глав) 4 § 7.
