Бахши (туркм. — багши, казах.(казахський) — бакси), народні співці, музиканти, оповідачі і поети у народів Середньої Азії. Слово «Б.» сходить до санськріцкому bhikshu — вчитель. У монголів, що сповідали буддизм, Би. означало людину, що уміє писати уйгурським листом, тому в епоху Чингисхана і до 15 ст Би. називалися канцелярські писарі. Серед шаманістів Би. — знахар, чаклун, народний лікар-шаман, магічною піснею і грою на музичному інструменті що «виганяв» з хворого злих духів. Би. співають народні пісні і епічні твори — дастани, супроводжуючи спів на двострунному музичному інструменті — дутарі (прозаїчні частини дастанов Би. зазвичай розповідають). Би. створювали і зберігали усну творчість. В умовах майже повної неписьменності населення Б. були також розповсюджувачами класичних творів. Після Жовтневої революції від Би. були записано багато творів усної творчості. Існувала система вчення виконавчій майстерності Б., у якій чимале місце відводилося поетичним змаганням.
Літ.: Успенське Ст і Беляєв Ст, Туркменська музика, М., 1928.
