лист Фінікії, вигляд листа, що уживався Фінікіями і карфагенянамі, а також древніми євреями і моавітянамі. Пам'ятники – з 2-ої половини 2-го тис. до н.е.(наша ера) до 4 ст н.е.(наша ера) Ф. п. поряд з угарітським і палеоаравійськими (тамудським, сафатенським, ліхьянітським, древнеюжноаравійським) алфавітами сходить, мабуть, до древнеханаанському складовому або консонанті листу рісуночного характеру (близькі до початкового варіанти якого представлені в біблськом псевдоієрогліфічному листі і в написах Синая і Палестини 1-ої половини 2-го тис. до н.е.(наша ера); до цього ж листа, мабуть, сходять лікийський, лідійський, карійський алфавіти Малої Азії). Число графем у Ф. п. (22) скорочено в порівнянні з вихідним листом (де можна передбачати 29–30 графем). Від Ф. п. ведуть походження майже всі буквено-звукові системи листа. ДО Ф. п. сходять лист самаритянки, арамійського (а з нього – єврейське, набатейськоє, арабський лист і ін. алфавіти Передньої Азії, включаючи побічно грузинський і вірменський, а також согдійськоє, уйгурськоє і монгольський лист). До ранніх (не засвідченим пам'ятниками) варіантів Ф. п. сходять фрігийськоє і грецький лист (і похідні від останнього, включаючи латиницю, кирилицю і багато ін.), а також лист брахмі (разом з тими, що походять з нього пісьменностямі Індії, Південно-східної Азії і Тибету); див.(дивися) Лист .
Літ.: Таємниці древніх письмен, сост., ред. і предісл.(передмова) І. М. Дьяконова, М., 1976; Dunand М., Byblia grammata, Beyrouth, 1945; Driver G. R., Seimitic writing from pictograph to alphabet, L., 1954; Gelb I. J., The study of writing, 2 ed., Chi., 1963: Jensen H., Die Schrift in Vergangenheit und Gegenwart, 3 Aufl., B., 1969.
