Нантський едикт 1598
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нантський едикт 1598

едикт Нантський 1598, едикт, підписаний французьким королем Генріхом IV в квітні 1598 в Нанте; завершив релігійні війни у Франції. По Н. е. католицизм залишався пануючою релігією, але гугеноти отримали свободу віросповідання і богослужіння в містах (окрім Парижа і деяких ін.), в своїх замках і ряду сільських місцевостей; їм надавалося право займати судово-адміністративній і військовій посаді; для розгляду судових справ гугенотів при парламентах в Парижі, Тулузе, Бордо і Греноблі були створені особливі палати, що складалися наполовину з гугенотів; їм було дозволено скликати свої політичні конференції і синоди. По секретних додаткових статтях Н. е. гугеноти отримали 100 фортець з гарнізонами (головні — Монпелье, Монтобан, Ла-Рошель), право мати армію і ін. привілею. Н. е. зустрів різку опозицію з боку римського папи, католицького духівництва і парламентів; останні сильно затягнули його реєстрацію (наприклад, руанський парламент зареєстрував його лише в 1610). Після війни з гугенотами в 1621—29 секретних статей Н. е. були ліквідовані по світу в Але (1629). Людовик XIV в 1685 остаточно відмінив Н. е.

  Публ.: Recueil general des anciennes lois françaises, par Isambert, t. 15 P., 1829.