ашхабад (туркм. Ашгабат, від араб.(арабський) ашк — любов і перс.(персидський) абад — місто; б. Асхабад, з 1919 до 1927 — Полторацк), місто, столиця (з жовтня 1924) Туркменської РСР. Розташований на Прікопетдагськой предгірній рівнині, на висоті 214—240 м-коду, на Середньоазіатській же. д.(залізниця) (Красноводськ — Ташкент), в центрі транспортних доріг республіки. У 1962 до міста підведений Каракумський канал ім. Ст І. Леніна. А. — найпівденніша зі всіх столиць союзних республік СРСР. Знаходиться в Ахальськом оазисі. Середня температура січня 0,8°С, липня 30,5°С. На 15 січня 1970 населення А. складало 253 тис. чіл. (19,4 тис. чіл. у 1897, 51,6 тис. в 1926, 126,6 тис. в 1939, 169,9 тис. чіл. у 1959).
Історична довідка. На місці А. були древні поселення. А. виник в 1881 як військове зміцнення на місці поселення Асхабад (що дав назву місту) з древньою фортецею, був адміністративним центром Закаспійської області Виникнення А. було обумовлено зручним положенням на важливих караванних дорогах; споруда в 1885 же.-д.(железнодорожний) ліній Асхабад — Каспій і в 1899 Асхабад — Ташкент сприяла зростанню А. і розвитку торгівлі. Влітку 1905 в А. оформляється соціал-демократична організація. Залізничники і інші робітники А. активно брали участь в Революції 1905—07. У грудні 1905 в А. працювали з'їзд залізничників Ср. Азії і перша закаспійська конференція РСДРП. На початку червня 1906 спалахнуло повстання ашхабадського гарнізону, до якого приєдналися залізничники. Повстання, що тривало тиждень, було пригнічене, 800 чіл. віддано суду.
Після Лютневої революції, в березні 1917, в А. була утворена Рада робочих і солдатських депутатів, більшість в якому спочатку належала меншовикам, есерам і пантюркистам. Більшовики А. вели велику політичну роботу серед населення. У грудні 1917 влада в А. перейшла в руки більшовицької Ради. Есери, білогвардійці і буржуазні націоналісти 17 червня 1918 підняли в А. контрреволюційний заколот, який був пригнічений. 11—12 липня 1918 за підтримки англійських агентів влада в А. захопили есери і білогвардійці, які 22 липня 1918 в ст. Аннау Закаспійською ж. д.(залізниця) розстріляли 9 ашхабадських комісарів і командирів Червоної Армії.
20 вересня 1918 англійські інтервенти за допомогою ашхабадського есеро-білогвардійського уряду розстріляли ашхабадських комісарів . 9 липня 1919 радянських військ звільнили А. від інтервентів і білогвардійців. 17 липня 1919 місто було назване Полторацком на честь П. Р. Полторацкого, одного з організаторів боротьби за Радянську владу в Туркестані. До 1924 А. був обласним центром Туркестаном АССР. З утворенням 27 жовтня 1924 Туркменська РСР місто стало столицею республіки і йому в 1927 дана національна назва ашхабад.
Економіка. За роки Радянської влади місто А. став найбільшим промисловим центром республіки. Валова продукція всієї промисловості міста в 1969 в порівнянні з 1913 зросла в 85,7 разу. Розвинена промисловість: машинобудівна і металообробна (виробництво бульдозерів машин тестомісилок, чавунної арматури і засувок, газових плит, нафтових насосів, з.-х.(сільськогосподарський) машин, ремонт автомашин, тепловозів і ін.), електротехнічна, будматеріалів, скляна, легка (бавовняні тканини, шовкова пряжа, килими), харчова (м'ясна, винар, борошномельна, кондитерська і ін.). В кінці 1969 вступив в буд газопровід Байрам-Алі — А. — Безмєїн.
Архітектура. До Жовтневій революції А. був невпорядкованим містом з прямокутною мережею вулиць у поєднанні з радіальною; переважали сирцовиє будинки з плоскими дахами. За радянських часів місто розросталося і забудовувалося сучасними будинками, але було повністю зруйноване землетрусом в 1948, після якого відбудований заново. До 1948 освоєна територія міста складала 3 тис. га, в 1969—7,5 тис. га. По генеральних планах 1949 і 1959 в основному зберігається і розвивається планування, що історично склалося. Укрупнюються квартали, розширюються вулиці, створюються мікрорайони і зелені зони відпочинку. Житловий фонд виріс з 1155 тис. м 2 в 1959 до 2348 тис. м 2 в 1969. Побудовані багатоквартирні 3—-4-поверхові житлові будинки з лоджіями і балконами і суспільні споруди з високою сейсмостійкістю. Серед споруджень 50—60-х гг.: будівлі Ради Міністрів Туркменської РСР (арх. Ст М. Новосадов), ЦК КП Туркменістану (арх. А. Н. Афанасьев і Е. А. Раєвськая), комплекс АН(Академія наук) Туркменською РСР (арх. Л. К. Ратінов і ін.), Академічний театр драми ім. Молланепеса (арх. А. Ст Тарасенко), з.-х.(сільськогосподарський) інститут (арх. М. Н. Віноградськая, А. П. Зарьев, Ст Н. Ляховіч), університет, Музей образотворчих мистецтв Туркменської РСР (обидва — арх.(архітектор) Р. М. Олександрович), кіноконцертний зал «Світ» (арх. Ф. М. Евсєєв і М. Р. Евсєєва, інж.(інженер) М. Берлін); на центральній площі Карла Маркса побудовані будівлі Державної бібліотеки (арх. А. Р. Ахмедов і ін.), управління Каракумстроя (арх. А. Р. Ахмедов, Ф. Р. Алієв), готель «ашхабад» (арх. А. Р. Ахмедов); на Театральній площі — готель «Інтурист» (арх. А. Р. Ахмедов, Ф. Р. Алієв). Встановлений пам'ятник воїнам, загиблим у Велику Вітчизняну війну (1970, арх.(архітектор) А. Курбанлієв, Ф. Багиров, скульптор Д. Джумадурди). У сквері імені Леніна — пам'ятник В. І. Леніну (бронза майоліка, 1927, скульптори А. А. Карелін і Е. Р. Трипільський).
Культурне будівництво. За роки Радянської влади А. став крупним культурним і науковим центром республіки. У А. знаходяться Туркменський університет ним. А. М. Горького, інститути — політехнічний, сільськогосподарський і медичний. З 1951 веде научно-ісследовательськую роботу Академія наук Туркменської РСР (у 1940—51 — Туркменська філія АН(Академія наук) СРСР), в системі якої особливе місце займають єдиний в СРСР Інститут пустель і ряд інших науково-дослідних установ, у тому числі Інститут сейсмостійкого будівництва Держбуду Туркменської РСР. У 1969/70 уч.(учбовий) р. в 51 загальноосвітній школі виучувалося 45,1 тис. уч-ся(що вчиться), в 12 середніх спеціальних учбових закладах — 7,5 тис. уч-ся(що вчиться), у вузах —12,9 тис. студентів. У 1968 в 102 дошкільних установах виховувалося 15,6 тис. дітей.
В А. працюють 4 театри (опери і балету ним. Махтумкули, Академічний театр драми ним. Молланепеса, російський драматичний театр ним. А. С. Пушкина і театр юного глядача), 38 масових бібліотек (загальний фонд книг і журналів св. 532 тис. екз.(екземпляр)), Державна бібліотека Туркменської РСР ним. К. Маркса (див. в ст. Бібліотеки союзних республік ) , 7 клубних установ, 3 музеї (історичний, краєзнавчий, образотворчих мистецтв), 29 кіноустановок, Ашхабадський палац піонерів і інші позашкільні установи.
В А. знаходяться республіканські видавництва «Туркменістан», «Илим» («Наука») і ін., Республіканське радіо і телебачення, телецентр, Туркменське телеграфне агентство (Туркменське ТАГ). Виходять 7 республіканських газет, а також журнали на туркменській і російській мовах (див. Туркменська РСР, розділ Друк, радіомовлення, телебачення). З 1968 видається міська газета «Вечірній ашхабад».
Охорона здоров'я. На 1 січня 1969 в А. було 1505 лікарок всіх спеціальностей, включаючи зубних (тобто 1 лікарка на 168 жит.(жителі)), осіб середнього медперсоналу — 2774. Число лікарняних установ складало 21 на 3000 ліжок (тобто 11,9 ліжок на 1000 жит.(жителі)). У А. працюють 2 диспансери, 2 санітарно-епідеміологічних станції.
В 39 км. від А., на північно-східних схилах Копетдага, — курортно-дачне селище Фірюза, основне місце відпочинку городян.
Літ.: Бабаїв А., Фрейкин З. Р., ашхабад, Аш., 1957; Жмуйда Ст Би., Ашхабад, М., 1957; Фрейкин З. Р., Туркменська РСР, М., 1957; Історія Туркменської РСР, т. 2, Аш., 1957; Туркменістан, М., 1969 (Серія Радянський Союз).
