Яшен Каміль (псевдонім; справжнє прізвище Нугманов) [р. 12(25) .12.1909, андижан], узбецький радянський письменник і громадський діяч, заслуженого на діяча мистецтв Узбецької РСР (1939), народного письменника Узбецькій РСР (1969), академіка АН(Академія наук) Узбецькою РСР (1969), Герою Соціалістичного Труда (1974). Член КПРС з 1943. Член ЦК КП узбекистану з 1960. Почав друкуватися в 1925 як поет. У 1928 написав п'єсу «Два комуністи» (2-я ред. 1934, під назвою «Розгром»), у якій створив образ комуніста Арслана. Автор музичної драми «Гульсара» (1934, в співавторстві с М. Мухаммедовим, Державна премія СРСР, 1951), драми «Честь і любов» (1935), музичної драми «Нурхан» (1940), присвяченій темі звільнення жінки від гніту вікових засад, драми «Хамза» (1940, в співавторстві з А. Умарі). Брав участь в створенні кіносценарію (1962) про Хамзе, написав лібретто опери про нього (1961, музика С. Бабаєва). У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 створені п'єса «Смерть окупантам» (1942, в співавторстві з С. Абдуллой), драма «Фархад і Ширини» (1944) і ін. У драмі «Дороговказна зірка» (1958, Державна премія Узбецької РСР ним. Хамзы) відтворений образ Ст І. Леніна; тема вождя продовжена і розвинена в драмі «Зоря революції» (1972). Твори Я. перекладені на ряд мов народів СРСР. Голова правління СП(Збори постанов) узбекистану (з 1958). Секретар правління СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР) (з 1959). Голова Радянського комітету із зв'язків з письменниками країн Азії і Африки (з 1969). Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, 7 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Танланганасарлар, т, 1—4, Тошкент, 1970—72; у русявий.(російський) пер.(переведення) — П'єси, Таш., 1971.
Літ.: Історія узбецької радянської літератури, М. 1967; Абдусаматов Х., Саматов М., Яшен-драматург. Нарис життя і творчості, Таш., 1971.
