Яскравомір, фотометр для виміру яскравості . Дві принципові оптичні схеми Я. з фізичними приймачами випромінювання показані в ст. Фотометр на мал.(малюнок) в і р. У Я., побудованому по першій з цих схем, зображення тіла джерела, що світить, І створюється в плоскості діафрагми Д , що обмежує розміри фотометріруємой частини цього тіла. Постійність чутливості такого Я. при переміщенні об'єктиву забезпечується апертурною діафрагмою Д а , нерухомою відносно Д. В простішому Я., побудованому за другою схемою (мал. г), фотометріруємий пучок променів обмежують габаритна діафрагма Д г і вхідна зіниця (див. Діафрагма в оптиці) приймача П. Діафрагма Д г розташовується поблизу тіла, що світить, або (при фотометрірованії об'єктів великих розмірів) на деякому видаленні від нього. Кут поля зору такого Я. можна стрибкоподібно змінювати, перекриваючи діафрагму Д г покладе. лінзою з фокусною відстанню l 0 і перетворюючи його таким чином в Я. за схемою (мал. би). Простим візуальним Я. (еквівалентна оптична схема якого відповідає мал.(малюнок) в) є око людини або тварини, що безпосередньо сприймає яскравість. Промисловістю випускаються фотометри, за допомогою яких вимірюють яскравість постійних і імпульсних джерел, візуальний фотометр для виміру т.з. еквівалентній яскравості, вбудовані у фотоапарати і окремі фотографічні Я. (експонометри ), яскравість пірометри і пр.
Літ.: Гороховський Ю. Н., Орлів Би. Н., Фрейверт А. М., Яскравоміри із змінним кутом сприйняття для цілей експонометрів, «Журнал наукової і прикладної фотографії і кінематографії», 1974, т. 19 № 5. Див. також літ.(літературний) при ст. Фотометрія .
