Янсон , Янсонс (партійний і літературний псевдонім Браун) Яніс [6(18) .3.1872, Равськая волость Курляндськой губернії, нині Лієпайський район Латвійської РСР, — 31.3(13.4) .1917, загинув при вибуху пароплава, повертаючись з еміграції], латиський революційний діяч і літературний критик. У 90-х рр. один з керівників революційно-демократичного руху «Яуна страва» («Нова течія»), з 1903 — Прибалтійською латиською соціал-демократичною організації, з 1904 — Латиській соціал-демократичній робочій партії, з 1906 — Соціал-демократії Латиського краю. З 1906 в еміграції. Делегат 5-го з'їзду РСДРП (1907). У 1911—14 за примиренство по відношенню до ліквідаторам піддавався критиці з боку Ст І. Леніна, В роки 1-ої світової війни 1914—18 член більшовицької секції в Лондоні. Статтями Я. «Думці про сучасну літературу» (1892—93) починається латиська марксистська літературна критика. У книзі «Фавни або клоуни?» (1908) дана критика декадансу. Автор книги «Історичний матеріалізм» (1910), статей чи «Буде у нас пролетарське мистецтво?» (1913), «Латиський суспільно-культурний розвиток і латиська література» (1916) і ін.

  Соч.: Kopotir aksti, sej, 1— 7, Riga, 1921

  Літ.: Upits A., J. Jansons-brauns. Dzive un darbs, Riga, 1930; Šteinbergs V. un Vilsons A., J. Jansona-brauna dzive, Riga, 1957; Puce О., J. Jansons-brauns. Bibliografija, Riga, 1968.