Яковлєв Олександр Степанович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Яковлєв Олександр Степанович

Яковлєв (справжнє прізвище — Тріфонов-Яковлєв) Олександр Степанович [23.11(5.12) .1886, Вольськ, нині Саратовської області, — 11.4.1953, Москва], російський радянський письменник. Народився в сім'ї маляра. Учасник 1-ої світової війни 1914—18. Найбільш відоме проїзв.(твір) Я. — повість «Повольникі» (1922) про революцію в Поволжье. Становлення революційної свідомості відбите в романах «Чоловік і пустеля» (кн. 1—2, 1929), «Дороги простого серця» (1935), у автобіографічному романі «Рівня» (1946). Автор збірок розповідей для дітей, книги «Життя і пригоди Роальда Амундсена» (1932) і повести «Піонер Павло Морозов» (1936; однойменна п'єса).

  Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—7, М. — Л., 1928—29; Жовтень. Повести і розповіді. [Послесл. А. Овчаренко], М., 1965; Людина і пустеля. [Послесл. Ст Петеліна], М., 1970.

  Літ.: Белова М. П. Творчість Олександра Яковлєва, [Саратов], 1967; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 7, ч. 2, М., 1972.