Яковлєв Олексій Іванович [18(30) .12.1878, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, — 30.7.1951, Москва], радянський історик, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1929). Син І. Я. Яковлєва . У 1896 закінчив гімназію Симбірськую, в 1900 історико-філологічний факультет Московського університету. Учень Ст О. Ключевського. Викладав у вузах Москви. У 1922—1930 дійсний член інституту історії Російської асоціації науково-дослідних інститутів суспільних наук (РАНІОН); з 1938 старший науковий співробітник інституту історії АН(Академія наук) СРСР. Основні праці присвячені соціально-економічній, військово-політичній історії і суспільній думці в Росії 17 ст («Засечная біса Московської держави в XVII в.», 1916 — магістерська дисертація; «Наказ збору ратних людей», 1917 — докторська). Державна премія СРСР (1943) за роботу «Холоп і холопи в Московській державі XVII ст» (1943). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: А. І. Яковлєв, [Некролог], «Питання історії», 1951 № 9.
