Яворський Болеслав Леопольдович [10(22) .6.1877, Харків, — 26.11.1942, Саратов], радянський музикознавець, піаніст і композитор, доктор мистецтвознавства (1941). У 1903 закінчив Московську консерваторію по класу композиції у С. І. Танєєва, класу фортепіано в Н. Е. Шишкина. Виступав як піаніст. Один із засновників і педагог (по класу фортепіано, 1906—16) Народної консерваторії в Москві. У 1916—21 професор Київської консерваторії по класах композиції і фортепіано. У 1918 за ініціативою Я. у Києві була організована Народна консерваторія. У 1921—1930 викладач і завідувач учбовою частиною 1-го Московського музичного технікуму. Одночасно працював в органах Наркомпроса РРФСР, зіграв важливу роль в реформі радянської музичної освіти. У 1938—42 професор Московської консерваторії.
Найбільший музичний теоретик, Я. створив теорію ритму ладу, що зробила значний вплив на розвиток музичної науки в СРСР. Автор музичних творів.
Соч.: Будова музичної мови. Матеріали і замітки, ч. 1—3, М., 1908; Вправи в освіті ритму ладу, ч. 1, 2 видавництва, М., 1928; Основні елементи музики, М., 1923; Конструкція мелодійного процесу, в кн.: Структура мелодії, М., 1929; Сюїти Баха для клавіру, М. — Л., 1947.
Літ.: Рижкин І., Теорія ритму ладу. (Б. Яворський), у кн.: Мазель Л., Рижкин І., Нариси по історії теоретичного музикознавства, ст 2, М. — Л., 1939; Протопопів С., Пам'яті Болеслава Леопольдовича Яворського, в кн.: Інформаційна збірка, ст 5—6, [М.], 1944; Цуккерман Ст, Кулаковський Л., Яворський-теоретік, «Радянська музика», 1957 № 12; Би. Яворський, т. 1 — Статті, спогади, листування, М., 1972.
