Юшневський Олексій Петрович [12(23) .3.1786, Подільська губернія, — 10(22) .1.1844, Оєкськая слобода Іркутської губернії], декабрист. З дворян. Вчився в Московському університеті. З 1805 служив в Колегії закордонних справ. У 1816 визначений чиновником «по дипломатичній частині» в штаб 2-ої армії, керував пристроєм болгарських переселенців в Бесарабії. З кінця 1819 генерал-інтендант 2-ої армії, з 1823 дійсний статський радник. Ю. — представник радикального крила декабристів, переконаний республіканець, прибічник царевбивства, був членом «Союзу благоденствування», одним з організаторів Південного суспільства декабристів, членом його керівного органу «Директорії» (1822), брав участь в складанні «Російської правди» П. І. Пестеля. Засуджений до страти, заміненою довічною каторгою (пізніше термін був скорочений). Відбував в Шліссельбурзькій фортеці, копальні Нерчинськом, Петровськом заводі. З 1839 на поселенні. Разом з дружиною М. До. Юшневськой займався педагогічною діяльністю.
Літ.: Базільовіч Ст М., Декабрист Юшневський, в збірці: Декабрісті на Українi, т. 2, Київ, 1930; Козаків Н. І., Боротьба декабриста А. П. Юшневського за права і привілеї болгарських переселенців в Бесарабії в 1816—1817 рр., «Доповіді і повідомлення Інституту історії АН(Академія наук) СРСР», ст 11, 1957; Повстання декабристів, т. 10, М., 1953; Пристрій задунайських переселенців до Бесарабії і діяльності А. П. Юшневського, Киш., 1957.
