Юефу , 1) китайська імператорська Музична палата (2 ст до н.е.(наша ера) — 6 ст н.е.(наша ера), з перервами). До реорганізації на рубежі 1 ст до н.е.(наша ера) — 1 ст н.е.(наша ера) збирала і записувала народні пісні. 2) Китайські народні пісні, записані за часів Музичної палати. Збереглося декілька сотів текстів Ю. По традиції діляться на Ю. періоду Хань (2 ст до н.е.(наша ера) — 3 ст н.е.(наша ера)), північну і південну Ю. епохи «Шести династій» (4—6 вв.(століття)), які значно розрізняються між собою. У Ю. звучать мотиви любові (особливо в південній Ю.), швидкоплинності життя (ханьськие Ю.), війни, ратного подвигу і народних лих. Соціальний протест виражений переважно в коротких афористичних піснях типа частівок. Багато китайських поетів, серед яких, — Цао Цао, Цао Пі, Цао Чжі, Лу Цзі, Бао Чжао, Лі Бо, Ду Фе, Бо Цзюй-і, Лі Хе, Вень Тін-юня і ін., наслідували Ю.
Ізд.: Го Мао-цянь, Юефу ши цзі, т. 1—12, Пекін, 1955; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Юе-фе. З древніх китайських пісень, М. — Л., 1959.
Літ.: Лісевіч І. С., Древня китайська поезія і народна пісня (юефу кінця 3 ст до н.е.(наша ера) — нач. 3 ст н.е.(наша ера)), М., 1969.
