Юшкевіч Василь Олександрович [16(28) .2.1897, Вільнюс, — 15.3.1951, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник (1945). Член КПРС з 1919. У 1915 покликаний в армію. Брав участь в 1-ій світовій війні 1914—18 (командир взводу, роти). У Громадянську війну 1918—20 командував стрілецькою ротою, батальйоном, полком. Закінчив курси удосконалення вищого начскладу при Військовій академії ним. М. В. Фрунзе (1926 і 1928), командував стрілецькою дивізією і корпусом. У 1937 був радником в Іспанії; брав участь в Громадянській війні на стороні республіканського уряду. На початку Великої Вітчизняної війни 1941—45 командував 44-м-код стрілецьким корпусом, потім з 28 серпня по 19 жовтень 1941 — 22-ою армією, з 19 жовтня 1941 по 19 березня 1942 — 31-ою армією, потім в квітні 1942 — квітні 1944 знову 22-ою армією, в квітні — серпні 1944 — 3-ою ударною армією. Брав участь в боях на Західному, Калінінськом, Північно-західному і 2-м-код Прибалтійському фронтах. З жовтня 1944 командував військами Одеського, з липня 1946 по листопад 1950 Пріволжського військових округів. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 3-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова і Кутузова 1-ої міри, орденом Червоної Зірки і медалями.
