Юмашев Іван Степанович [27.9(9.10). 1895, Тбілісі, — 2.9.1972, Ленінград], радянський військово-морський діяч, адмірал (1943), Герою Радянського Союза (14.9.1945). Член КПРС з 1918. Народився в сім'ї ж.-д.(железнодорожний) службовця. У ВМФ(військово-морський флот) з 1912, матрос і унтер-офіцер на Балтійському флоті. У лютого 1919 добровільно вступив в Радянський ВМФ(військово-морський флот), учасник Громадянської війни 1918—20 на кораблях Волжсько-каспійської флотилії. Закінчив спеціальні курси комскладу флоту (1925), тактичні курси командирів кораблів при Військово-морській академії (1932). Командував есмінцем, крейсером, дивізіоном есмінців, бригадою крейсерів. З вересня 1937 начальник штабу, з січня 1938 командувач Чорноморським флотом. З березня 1939 командував Тихоокеанським флотом, що брав участь в розгромі військ імперіалістичної Японії в 1945. З січня 1947 заступник міністра Озброєних Сил СРСР, він же Головнокомандуючий ВМС(військово-морські сили), з лютого 1950 військово-морський міністр СРСР, з серпня 1951 начальник Військово-морської академії. Кандидат в члени ЦК КПРС (1941—56). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. З 1957 у відставці. Нагороджений 6 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки і медалями.
