Юлтий , Юлтиєв Даут [6(18) .4.1893 — 1938], башкирський радянський письменник і громадський діяч. Народився в селі Юлти, нині Червоногвардійського району Оренбурзької області Член КПРС з 1919. Учасник 1-ої світової і Цивільної воєн. У 1926 закінчив інститут червоної професури (Москва). Був партійним працівником, журналістом. Літературну діяльність почав в 1908. У дореволюційних віршах викривав соціальну несправедливість. Після 1917 поезія Ю. набуває агітаційно-публіцистичного характеру. У поемах «Майсара» (1930), «Айхилу» (1933), в циклах віршів він показував людей праці. Першим в башкирській поезії звернувся до образу В. І. Леніна (вірш «Про Леніне»). У 1934 опублікував 1-у книгу історико-революційного романа «Кров» (російське переведення 1936); 2-я книга написана в 1936 (опублікована в 1970). Автор першої в башкирській літературі історико-революційної драми «Карагул» (1920). У статтях затверджував принципи соціалістичного реалізму.
Соч.: Ћайланма есерзер, т. 1—2, Офо, 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. лірика. [Предісл. А. Жарова], Уфа, 1966; Кров. Роман і розповіді. [Послесл. С. Кирьянова], М., 1966.
Літ.: Кирьянов С., На братській перекличці, Баку, 1969; Хосеінов Р., Даут Юлтий, Офо, 1963.
