Щусев Олексій Вікторович [26.9(8.10) .1873, Кишинів, — 24.5.1949, Москва], радянський архітектор, заслуженого на архітектора СРСР (1930), академіка АН(Академія наук) СРСР (1943). Вчився в петербурзькій АХ(Академія витівок) (1891—97) в Л. Н. Бенуа (з 1910 академік АХ(Академія витівок)). Директор Третьяковськой галереї (1926—29), організатор і директор (1946—49) Музею архітектури в Москві. Викладав в Строгановськом художньо-промисловому училищі (1913—18), Вхутемас(Вищі державні художньо-технічні майстерні) е (1920—24), Московському архітектурному інституті (1948—49) і ін. У ранніх творах творчо переробляв спадщину староруської архітектури: реконструкція церкви Василя (12 ст) в Овруче, Марфо-Марьінськая обитель (1908—12), комплекс Казанського вокзалу (початий в 1914) — в Москві і ін. Особливо багатообразна творчість Щ. у радянський час. Щ. брав участь в розробці плану реконструкції Москви (1918—25), був головним архітектором Всеросійського з.-х.(сільськогосподарський) і кустарно-промислової виставки в Москві (1922—23). Під деяким впливом конструктивізму створені твори 1920-х рр. ¾ НДІ(науково-дослідний інститут) курортології і фізіотерапії до Сочі (1927—31), будівлі Наркомзема в Москві (нині Міністерство сільського господарства, 1928—33). Найбільшим творчим досягненням архітектора є Мавзолей В. І. Леніна в Москві. Мавзолей був спроектований в дуже короткі терміни, і в 1924 завершилося будівництво дерев'яної споруди, заміненої в 1930 аналогічною по своїх композиційних особливостях гранітною монументальною спорудою (технічними виконавцями задуму Щ. під його керівництвом були архітектори Ю. А. Дульгиер, Л. Би. Карлик, Ст А. Міхайлов, А. До. Ростковський, І. А. Француз, Р. До. Яковлєв). Що органічно вписався в ансамбль Червоної площі, він не лише є меморіальним спорудженням великої вражаючої сили, але є і парадною трибуною, як би підкреслюючи торжество ленінських ідей. Творчість Щ. 1930-х — 40-х рр. характеризується прагненням розвивати прогресивні традиції архітектури минулого. З використанням елементів класичної архітектури збудовані будівля готелю «Москва» (1932—38, з співавторами), Моськворецкий міст (1936—38), адміністративна будівля на пл.(площа) Дзержінського (1946) — все в Москві, і ін. Мотиви грузинської національної архітектури застосовані в будівлі філії Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС в Тбілісі (1938), узбецького — в будівлі Великого театру опери і балету ним. А. Навої в Ташкенті (1938¾47;), елементи російської архітектури 17 ст ¾ у оформленні станції московського метрополітену «комсомольська-кільце» (відкрита в 1952). Значне місце в діяльності Щ. займають містобудівні роботи: проекти відновлення міст, зруйнованих в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45, — Істри (1942—43), Новгорода (1943—45), Кишинева (1947). Щ. — автор більше 200 наукових робіт і статей, що зачіпають широкий круг проблем архітектури. Державна премія СРСР (1941, 1946, 1948, 1952). Нагороджений орденом Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
Літ.: Твори А. Ст Щусева... [Альбом], М., 1954; Дружініна-георгіївська Е. Ст, Корнфельд Я. А., Архітектор А. Ст Щусев, М., 1955 (літ.); Афанасьев До. Н., А. Ст Щусев, М., 1978.
