Щогольов Яків Іванович [24.10(5.11) .1823, р. Ахтирка, нині Сумською обл., — 27.5(8.6) .1898, Харків], український поет. Закінчив Харківський університет (1848). До 1871 чиновник. Друкувався з 1843. Автор збірок віршів «Ворськло» (1883) і «Слобожанщина» (1898). Був близький до українських романтиків. Ідеалізував минуле, запорізьку старизну, засуджував буржуазні вдачі, руйнівні традиції патріархального життя. У багатьох віршах виражав співчуття пригноблюваним і знедоленим. Тонкий майстер пейзажної лірики. Часто звертався до фольклорних образів і мотивів.
Соч.: Твори. [Вступ. ст. П. До. Волінського], Київ, 1961.
Літ.: Каспрук А. А., Якiв Щоголiв. Наріс жіття i творчостi, Київ, 1958; Бiлецький O. I., До розумiння творчостi Я. Щогольова, в його кн.: Зiбрання праць, т. 2, Київ, 1965.