Щорс Микола Олександрович [25.5(6.6) .1895, пос.(селище) Сновськ, нині р. Щорс Чернігівської обл. УРСР, — 30.8.1919, ок. с. Белошица, нині с. Щорсовка Коростенського району Житомирської обл. УРСР, похований в Самаре, нині Куйбишев], герой Громадянської війни 1918—20. Член Комуністичної партії з 1918. Народився в сім'ї ж.-д.(железнодорожний) машиніста. Закінчив військово-фельдшерську школу в Києві (1914) і прискорений курс Віленського військового училища в Полтаві (1916). Учасник 1-ої світової війни 1914—18, спочатку військовий фельдшер, потім молодший офіцер на Південно-західному фронті, в 1917 підпоручик. Після Жовтневої революції 1917 повернувся на батьківщину і в лютому 1918 в Сновське створив партизанський загін, в березні — квітні командував об'єднаним загоном Новозибковського повіту який у складі 1-ої революційної армії брав участь в боях з німецькими інтервентами. У вересні 1918 сформував в районі Унечи з окремих партизанських загонів 1-й Український радянський полк ім. Богуна. У жовтні — листопаді командував Богунським полком в боях з німецькими окупантами і гетманцамі, з листопада 1918 — 2-ою бригадою 1-ої Української радянської дивізії (Богунський і Таращанський полиці), яка звільнила Чернігів, Київ і Фастів від військ Української директорії. 5 лютого 1918 Щ. був призначений комендантом Києва і нагороджений Тимчасовим робітничо-селянським урядом України почесною зброєю. З 6 березня по 15 серпня 1919 Щ. командував 1-ою Українською радянською дивізією, яка в ході стрімкого настання звільнила від петлюрівців Житомир, Вінницю, Жмерінку, розбила головні сили петлюрівців в районі Сарни — Рівно — Броди —Проськуров, а потім влітку 1919 стійко оборонялася в районі Сарни — Новоград-волінський — Шепетовка від військ буржуазної Польщі і петлюрівців, але була вимушена під тиском перевершуючих сил відходити на Ст З 21 серпня 1919 Щ. — командир 44-ої стрілецької дивізії (у неї влилася 1-я Українська радянська дивізія), яка наполегливо обороняла Коростенський же.-д.(железнодорожний) вузол, що забезпечило евакуацію Києва і вихід з оточення Південної групи 12-ої армії. Знаходячись в передових ланцюгах Богунського полку, Щ. був убитий. Щ. проявив себе талановитим воєначальником, показав зразки керівництва військами в бою, відрізнявся особистою хоробрістю, уміло виховував і надихав бійців.
Літ.: Карпенко Ст, Щорс, М., 1974; Громадянська війна на Україні 1918—1920. Сб. документів і матеріалів, т. 1 (кн. 1) — 2, До., 1967.
