Щирський Іван (у чернецтві — Інокентій) (р. рожд. нєїзв.(невідомо) — розум.(помер) після 1714), український живописець і гравер. Працював у Вільнюсі (до 1682), в Чернігові (з 1683), в Києво-печерській лаврі (з 1687; у 1688—89 — в Москві), в Любече (з 1690). Збереглося 28 гравюр на міді, у тому числі на релігійні теми («Іоан Златоуст», 1682), урочисті алегоричні композиції («Благодать і істина», 1683), в які художник вводив узяті з життя типи, батальні і побутові сцени, пейзажі. Інтерес до передачі простору, об'ємності форми характеризує Щ. як майстра, що пориває з умовностями середньовічного мистецтва.
