Щербіцкий Володимир Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 
 
щ-щуч
 

Щербіцкий Володимир Васильович

Щербіцкий Володимир Васильович (р. 17.2.1918, Верхнеднепровськ, нині Дніпропетровською обл. УРСР), радянський партійний і державний діяч, двічі Герою Соціалістичного Труда (1974, 1977). Член КПРС з 1941. Народився в сім'ї робітника. У 1941 закінчив Дніпропетровський химіко-технологічній інститут. У 1934—35 на комсомольській роботі. У 1941—45 в Радянській Армії, учасник Великої Вітчизняної війни. З 1946 працював на інженерно-технічних посадах в Дніпродзержинську. У 1948—51 2-й секретар Дніпродзержинського міськкому КП України. У 1951—52 парторг ЦК КПРС Дніпровського (м. Дніпродзержинськ) металургійного заводу ним. Ф. Е. Дзержінського. У 1952—54 1-й секретар Дніпродзержинського міськкому КП України. У 1954—55 2-й секретар, в 1955—57 1-й секретар Дніпропетровського обкому КП України. У 1957—61 секретар ЦК КП України. У 1961—63 голова Ради Міністрів УРСР. У 1963—65 1-й секретар Дніпропетровського обкому КП України. У 1965— 1972 голова Ради Міністрів УРСР. З 1972 1-й секретар ЦК КП України. Член Центрального ревізійній комісії КПРС в 1956—61. Член ЦК КПРС з 1961. Кандидат в члени Президії ЦК КПРС в 1961—63 і в 1965—66. Кандидат в члени Політбюро ЦК КПРС з 1966. Член Політбюро ЦК КПРС з квітня 1971. Член Президії ЦК КП України з 1957, член Політбюро ЦК КП України з 1966. Депутат Верховної Ради СРСР 5—9-го скликань. Член Президії Верховної Ради СРСР з 1972. Нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, а також медалями.

Ст Ст Щербіцкий.