Щелкуни (Elateridae), сімейство жуків. Тіло подовжене, на коротких ногах з 5-члениковимі лапками. Довжина тіла від 2 до 50 мм , частіше за 7—20 мм. Вусики 11—12-члениковиє, пильчасті або гребеневидні, рідко ниткоподібні. На переднегруді є направлений назад і що вдається до особливого поглиблення среднегруді відросток, за допомогою якого жуки, що впали на спину, перевертаються, підстрибуючи вгору з клацаючим звуком (звідси назва). Крила зазвичай добре розвинені. Близько 10 тис. видів; до СРСР — більше 500 видів. Поширені Щ. по всій земній кулі. Живуть на рослинах, якими і харчуються. Личинки (т.з. зволікальники) розвиваються в грунті і гниючій деревині, харчуються рослинними залишками, що розкладаються, живими корінцями рослин або поїдають личинок ін. комах (хижаки). Рослиноїдні личинки Щ. з пологів Agriotes, Selatosomus і деяких інших шкодять з.-х.(сільськогосподарський) культурам (ушкоджують проростаюче насіння, влітку вгризаються у вузли кущіння злаків, викликаючи ослабіння і загибель рослин) і лісовим насадженням.
Літ.: Черепанов А. І., Жуки-щелкуни Західного Сибіру, Новосиб., 1957; Шкідники сільськогосподарських культур і лісових насадженні, т. 1, До., 1973.
