Шунт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шунт

Шунт (від англ.(англійський) shunt — відгалуження), електричний провідник або магнітопровід, що приєднується паралельно електричному або магнітному ланцюгу для відгалуження частини електричного струму або магнітного потоку, коли небажано або неможливо весь струм (потік) пропустити через даний ланцюг. Наприклад, при використанні Ш. для розширення меж вимірів амперметрів вимірюваний струм I x розподіляється між Ш. і амперметром обернено пропорційно до їх опорів  R ш і R A ; в цьому випадку

 ,

  де I A — сила струму, визначувана за свідченнями амперметра, до ш коефіцієнт шунтування. Для зручності визначення вимірюваного струму опір Ш. підбирають так, щоб до ш дорівнював 10, 100, 1000.

  Ш. виготовляють у вигляді пластини, стрічки або дроту, переважно з манганіну, константана (електричні Ш.) і магнітно-м'яких матеріалів (магнігниє Ш.).