Шуми апаратурні, внутрішні шуми радіоприймача, флуктуації електричні, що виникають головним чином у вхідних ланцюгах (підсилювачах, фільтрах і ін.) радіоприймального апарату. Спільно з шумами від зовнішніх джерел (див. Шуми атмосфери,Шуми Землі,Шуми космосу ) створюють сумарний шум, службовець природної фіз.(фізичний) кордоном чутливості радіоприймача . Кількісна характеристика інтенсивності Ш. а. — їх шумова температура . Наприклад, в радіоприймачах СВЧ(надвисокі частоти) до 50-х рр. 20 ст використовувалися вхідні пристрої з шумовою температурою понад 2000 До, що у багато разів перевищує температуру шумів від зовнішніх джерел. Вживання винайдених згодом малошумливих підсилювальних пристроїв СВЧ(надвисокі частоти) — на тунельних діодах,параметричних підсилювачів,квантових підсилювачів — дозволило понизити температуру Ш. а. відповідно до значень порядка 300; 30; 3 До і тим самим підвищити чутливість радіоприймачів СВЧ(надвисокі частоти) приблизно в 10—50 разів.
Літ.: Айнбіндер І. М., Шуми радіоприймачів, М., 1974.
