Шумауськас Мотеюс Юозовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шумауськас Мотеюс Юозовіч

Шумауськас Мотеюс Юозовіч [р. 2(15) .11.1905, Каунас], радянський державний і партійний діяч, Герою Соціалістичного Труда (1975). Член КПРС з 1924. Народився в сім'ї робітника. З 1922 робітник в Каунасі. У 1925—26 член ЦК КСМ Литви. У 1928—29 член Паневежського підпільного райкому КП Литви. У 1930—31 секретар ЦК КСМ Литви, з 1930 член ЦК КП Литви. У 1931 засуджений на 6 років каторги. У 1939 поміщений в концтабір. Після відновлення Радянської власті в Литві (липень 1940) голова Центрального бюро профспілок, нарком місцевої промисловості Литовської РСР. У 1941—46 заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) Литовською РСР. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 в Радянській Армії (у 1942), керівник опергрупи штабу партизанського руху Литви і ЦК КПЛ, секретар Північного підпільного обкому КПЛ (1943—44). З липня 1944 голова Вільнюського міськвиконкому. У 1944—50 голова Держплану одночасно в 1946—47 заступник голови Ради Міністрів Литовської РСР. У 1950—53 1-й секретар Шяуляйського обкому, в 1954—56 2-й секретар ЦК КПЛ. У 1953—54 1-й заступник голови, в 1956—67 голова Ради Міністрів, в 1967—75 голова Президії Верховної Ради Литовської РСР, заступник голови Президії Верховної Ради СРСР. Кандидат в члени ЦК КПРС в 1956—76. Депутат Верховної Ради СРСР 2—9-го скликань. З грудня 1975 персональний пенсіонер. Нагороджений 5 орденами Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.

  Соч.: У вирі боротьби, М., 1975.

М. Ю. Шумауськас.