Шульц Макс Вальтер
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шульц Макс Вальтер

Шульц (Schuiz) Макс Вальтер (р.31.10.1921, Шейбенберг), німецький письменник (ГДР). Член СЕПГ(Соціалістична єдина партія Німеччини). Брав участь в 2-ій світовій війні 1939—45. Вчився в Літературному інституті ним. И. Р. Бехера в Лейпцігу, з 1964 його директор; професор (з 1969). Віце-президент Союзу письменників ГДР(Німецька Демократична Республіка). Широку популярність здобув роман Ш. про «невтрачене покоління» — «Ми не пил на вітрі» (1962, русявий.(російський) пер.(переведення) 1964), де на матеріалі військових і післявоєнних років в Германії показано подолання нацистської ідеології, перехід героя на сторону соціалізму. У романі «Триптих з сім'ю мостами» (1974) подальша доля героїв першого романа прослідила до 1968. Публіцист і літературний критик. Національна премія ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1964).

  Соч.: «Stegreif und Sattel», Halle/saale, 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Реалізм сьогодні, «Іноземна література», 1967 № 3; Захищати світ на землі, «Питання літератури», 1970 № 12.

  Літ.: Strützel D., М. W. Schulz, в кн.: Literatur der DDR, Ст, 1974 (літ.); Geerdts Н. J., Menschen in der Bewährung, «Neue deutsche Literatur», 1974 № 10.