Штейніц (Steinitz) Вольфганг (28.2. 1905, Бреслау, нині Вроцлав, Польща, — 21.4.1967, Берлін), німецький мовознавець, етнограф і фольклорист (ГДР), академік Німецькою АН(Академія наук) в Берліні (1951), віце-президент в 1954—63. Член Комуністичної партії Німеччини з 1927. Член ЦК СЕПГ(Соціалістична єдина партія Німеччини) (1954—58). Закінчив Берлінський університет (1927). У 1934 емігрував в СРСР. Професор Інституту народів Півночі в Ленінграді (1934—37), викладав в університетах Тарту, Стокгольма (1938—45). У 1945 повернувся до Німеччини (ГДР). Професор Берлінського університету ним. Гумбольдта (з 1946), директор Інституту фінно-угроведенія, директор Інституту етнографії АН(Академія наук) (з 1953). Основні праці в області угро-фінського мовознавства, історії, побуту, фольклору фінно-угров. Реконструював систему звуків угро-фінських мов. Досліджував російський і сучасний німецький мови. Створив підручник російської мови (1945), праця про німецькі демократичні пісні.
Соч.: Der Parallelismus in der finnisch-karelischen Volksdichtung. Untersucht an den Liedern des karelischen Sängers Arhippa Perttunen, Hels., 1934; Ostjakische Volksdichtung und Erzählungen aus zwei Dialekten, Bd 1—2, Tartu—stockh., 1939—41; Geschichte des finnisch-ugrischen Konsonantismus, «Acta Instituti Hungarica Universitatis Holmiensis, ser. B., Linguistica 1», 1952; Geschichte des finnisch-ugrischen Vokalismus, 2 Aufl., B., 1964; Dialektologisches und etymologisches Wörterbuch der ostjakischerl Sprache, Lfg 1—7, B., 1966¾75.
Літ.: Померанцева Е. Ст, Терентьев Л. Н., Вольфганг Штейніц. [Некролог], «Радянська етнографія», 1967 № 4; Beiträge zur Sprachwissenschaft Volkskunde und Literaturforschung. [Zum 60. Geburtstag von W. Steinitz], B., 1965 (літ.); «Etnografisch-archäologische Zeitschrift», 1968, Jg. 9, S. 197—218.
